Поради для батьків

 

ЯК ПЕРЕЖИТИ ГОРЕ ТА ВТРАТУ

 Група волонтерів-психологів, що реалізує проєкти для дітей і дорослих, продовжує надавати рекомендації для підтримки психічного здоров’я українців.

Наразі вкрай важливо дбати про власне фізичне та ментальне здоров'я. Як зазначають психологи, у такий час не варто говорити, що треба бути сильними та триматися, варто дозволити собі відчути емоції, з якими супроводжуються зміни.

У пригніченому стані важко відпустити втрату, особливо якщо почуття не прожиті. Не забороняйте собі сумувати, душевні рани не затягуються у такий спосіб. Що можна зробити?

Стримане горе нагадує про себе та позбавляє можливості спокійно насолоджуватися життям. Якщо не давати йому вийти назовні – тривожність, депресія чи залежності неминучі. 

Психологічна допомога

Надрукувати

• Визнайте горе

• Дайте собі час

Горе не підпорядковується розкладу. Залежно від тяжкості втрати, воно може затягуватися. Біль інколи вщухає та наростає, а емоції, що здавалися пройденими, знову повертаються. Звертайте увагу на власні почуття, це допоможе зрозуміти ситуацію та прожити досвід.

• Співчувайте собі

Втрата, обтяжена виною чи жалем, повільно підточує наше «Я» та змушує соромитися подій, яких не змінити. Не бійтеся простити себе за все, на що не мали впливу. Це допоможе повернути втрачену цілісність.

• Спілкуйтеся з людьми

Якщо нас бачать, чують і приймають ті, хто пережив подібне, ми можемо прийняти себе. У тяжку мить втрати важливо спілкуватися з людьми у орієнтованих на вихід зі стану горя групах, адже це допомагає відчути підтримку оточуючих. Зближення з іншими та приналежність до соціуму відновлює душевну рівновагу.

• Зрозумійте, що ви змінилися

Втрата залишає незабутній слід у нашій душі – нічого не буде так, як було раніше. Ми можемо тільки змиритися з горем і втратою, що цілком природно. Дозвольте собі рухатися далі.

Шукайте легкі та корисні поради з питань безпеки та психології, а також цікаві факти та спостереження в Телеграм-каналі «Подбай про себе».

 #емоційний_інтелект

#сум#смуток

#пригнічений стан

#допомога 

 💠Загальний алгоритм дій:

📎 1. Зрозумійте та озвучте емоцію дитини

 Якщо дитина плаче, не варто посміхатися або відволікати її, визнайте її право на цю емоцію. Скажіть співчутливим тоном: “Здається, тобі сумно”. Спробуйте назвати причину виникнення почуття: “Це тому, що ...?”. 

📎2. Прийміть емоцію

Якщо дитина дозволяє до себе доторкнутися, обійміть її або тихенько погладьте. Розкажіть, що знаєте її стан. 

📎 3. Допоможіть дитині впоратися з емоцією.

📎4. Запропонуйте варіант допомоги.

 📌Вправи  (Обирайте те, що вам хочеться саме зараз – сурових  правил немає, ви можете провести їх усі або  щось одне, використовувати як є чи адаптувати під свою дитину).

 ❗️Дітям потрібен час, щоб прожити смуток. Тому якщо дитина  не відгукується на ваші пропозиції, дайте їй трохи побути наодинці зі своїм сумом. Будьте поруч із нею, а якщо пройшов тривалий час, переходьте до вправ.

ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ВІЙНУ

 Вже понад 8 місяців Україна живе у стані війни.  У зв’язку з цим у дорослих виникає питання, як говорити з дітьми на тему війни та й взагалі, чи говорити про це. Психологи запевняють, що говорити про те, що відбувається, з дітьми треба. По-перше, тому що питання, які стосуються життя і смерті, добра і зла, вимагають роз’яснення та підтримки з боку значущого дорослого. По-друге, для того, щоб дитина розуміла, що відбувається і чому звичний життєвий уклад змінився. А по-третє, якщо дитина не почує від дорослих чітких відповідей, вона почне шукати рішення самостійно. І тут вже може нафантазувати все, що завгодно. Внаслідок цього нерідко розвиваються різноманітні фобії.  

 Як реагувати на розмови дитини про війну?

Дії можуть бути такі:

запропонувати подивитися один одному в очі, адже коли ми дивимося в очі іншій людині, це дає більше відчуття безпеки та близькості;

можна запропонувати сказати одне одному слова підтримки чи просто якесь вітання;

можемо сказати: «Зараз ми всі переживаємо жахливо складний досвід. Але я так рада бачити тебе. І це означає, що ми справляємося, ми сильні»;

запропонувати дитині поділитися тим, що їй допомагає вистояти й справитися, поділитися зі своїм досвідом.

Після цього можна запропонувати дитині будь-яку дихальну практику.

Як відповідати на дитячі питання під час війни?

Чому ти плачеш? – Я сумую, бо декому з вояків, які за нас б’ються, зараз боляче. 

Говоріть якомога простіше. Пам’ятайте, що дитина збентежиться, якщо побачить, що ви засмучені чи шоковані через жахливі причини, яких вона не здатна зрозуміти. Намагайтесь не виявляти надміру слабкості при дітях!   

Чому люди помирають? – Більшість дитячих реакцій на новини складаються із здогадок. Дитина ще не має достатньо досвіду, щоб зрозуміти взаємозв’язок, очевидний для дорослих. Питання «Що?» породжує безліч питань «Чому?», наприклад, «Чому солдати помирають? Чому на нас напала інша країна?». Намагайтесь відповідати чесно і якомога коротше: «Солдати помирають, бо їх поранив ворог. Люди воюють, аби захистити свою країну. На нас напали, бо хочуть захопити нашу землю». Пам’ятайте, що говорити слід якомога простіше.

Мій тато теж загине? – На подібні питання відповідати важко, особливо якщо батько (чи інший родич) – військовий, медик чи волонтер (або перебуває далеко у небезпечній зоні). Не варто піддаватися бажанню сказати звичне й заспокійливе: «Ні, не загине». Зрештою, чи ми самі у цьому певні? А діти дуже чутливі до неправди. Тому варто сказати щось на кшталт: «Ти хвилюєшся, адже тато зараз допомагає відвойовувати країну, так? Ми всі хвилюємося. Але він не сам. Поруч із ним багато чоловіків та жінок, чия робота – захищати один одного. Ми сподіваємося, що він скоро повернеться. Але зараз має справи».

Навіщо нам їхати з дому? – Іноді порушення звичного життя сприймається дітьми дуже болісно. Переїзд, особливо раптовий, може викликати надмірне занепокоєння. У такому випадку можна сказати: «Ми їдемо, аби опинитися далеко-далеко від небезпеки. Подорож може бути нелегкою. Зрештою ми повернемося. Або у нас буде новий дім, більший та кращий».

Бережіть себе і пам’ятайте, що відповідати на дитячі питання слід щиро і якомога простіше. Будьте чесними і послідовними у своїх відповідях. У вас все вийде, а війна обов’язково закінчиться.

Тижня Толерантності "ДО СЕРЦЯ ЙДЕ ЛИШ ТЕ, ЩО ЙДЕ ВІД СЕРЦЯ" з 14.11.2022р. - по 18.11.2022р.

 Кожного року 16 листопада світ відзначає Всеукраїнський тиждень толерантності, який був підписаний 16 дистопада 1995р.

Саме цього тижня з 14.11-18.11.22р., в Златопільському ліцеї проходив тиждень толерантності під гаслом "До серця йде лиш те, що йде від серця"

Кожного дня в онлайн режимі учням та вчителям було надано цікаву інформацію, з учнями проведенно бесіди, виховні години, виготовлення та розповсюдження буклетів, проходження онлайн-квесту(по можливості).