Трабл 1. Сила звички
За карантин у нас сформувалися певні звички, навіть дещо змінився стиль життя.
Існує думка, що звичка формується за 21 день, але це зовсім не так. Англійській вчений Філіп Лаллі провів експеримент на 96 добровольцях, які захотіли змінитися. Емпіричним шляхом з’ясувалося, що в середньому людині потрібно 12 тижнів для того, щоб впровадити нову звичку. Багато людей справлялися й швидше, але середній результат становив саме 66 днів. Тобто ми лише зараз звикли до умов карантину. А тут уже знову приходимо на роботу, бачимо багато людей і можемо ловити себе на тому, що тісне спілкування втомлює швидко, та й думки про зручний диван виринають у свідомості частіше. Коли зустрічаємось із друзями, думаємо: «А чи варто обійматися?» Виходимо в торговельні центри й теж замислюємось: «Може, не варто?»
Яке рішення?
Отже, як і на початку карантину, коли ми дистанціювались від усіх, зараз нам знадобиться зворотна звичка — на посткарантинну соціалізацію. Щоб виробити її, необхідно дати собі час. Але ви, напевно, помічали, що коли захоплені роботою, творчістю й отримуєте задоволення від процесу, то у вас менше бажання, наприклад, безперервно їсти. Принцип «заміщення» слід оптимізувати, тому зміна звички вимагає: бажання, рішучості та наполегливості. Встановлюйте собі конкретні цілі!
Адаптивність
Аналізуйте навколишнє середовище. Тільки через його адекватне сприйняття у вас з’явиться вміння залишатися собою, цілісною особистістю. А ще адаптивність — це здатність «підлаштовувати» навколишню дійсність до своїх етичних і моральних уявлень. Якщо людина володіє адаптивністю, то вона набагато легше переносить зміни в житті, адекватно зорієнтується в будь-якій (особливо неприємній) ситуації. Також адаптивні люди володіють вищою емоційною стійкістю. Вони готові до змін, і ті їх не лякають, а надихають.
