Можна подумати, що яка різниця де відбувається спілкування, адже всюди буде воно однакове. Але різниця все ж таки є. Адже коли є можливість змінити оточення, простір, на певний час розійтися (і не в різні кімнати, а в різні точки міста), то є можливість для психіки пережити стрес, злість, роздратування та інші неприємності. Але коли такої можливості немає, то і батьки (або лише мати чи лише батько) і дитина не мають можливість для «перезавантаження». Емоції накопичуються і тиск на психіку збільшується. Наслідки можуть бути болісні для всіх.

Звичайно, що тут піднято багато різних питань, але зараз ми сконцентруємося на тому, що може пом’якшити «зіткнення».

Незалежно від віку дитини, вона завжди любить своїх батьків. І кожне слово, що вона чує від батьків завжди сприймається близько до серця.

Вправа: повідомляйте через позитивні висловлювання.

⠀

Уявімо, що Ви хочете сказати вашій дитині, що вам не подобається стан її/його книг та зошитів, або ж те, як він/вона щось готує, прибирає, отже будь яка дія.

⠀

❌ Хто так неохайно читає книгу?! Хіба можна підкреслювати кожен рядок у тексті?! Можна ж поставити обережно невеличку помітку на початку рядка і в кінці.

❌Що ти постійно дурню всяку говориш?! Ти хоч думай іноді!

❌Перед тим як щось робити треба ж думати! А в тебе все як завжди!

❌Чого ти ТУТ сидиш? Іди займись чим небуть корисним.

⠀

Такі висловлювання дуже болісно переносять діти, підлітки, в також «діти» за 20. Це відбувається тому, що важко, скільки б тобі не було років, почати не сприймати слова батьків інакше.

⠀

✅(Ім‘я), я бачу ти так цікаво працюєш із книгами. А хочеш, я покажу тобі, я це робила/робив я у твоєму віці. Це допоможе книжці довше тобі прослужити.

✅Ти щойно сказав (...), а що ти маєш на увазі? Чому саме так вважаєш варто зробити?

✅А що ти хочеш отримати в результаті? Хочеш я тобі допоможу і спробуємо зробити це разом?

✅А чи ти займаєшся зараз, розкажеш мені? Хочеш відпочити? В мене пропозиція: давай сплануємо наш день.