📌Порада для батьків "Що робити коли дитина під впливом сильного страху!" 😳

 

📌Рекомендація для вчителів "Правила взаємодії з учнями, що навчаються дистанційно у воєнний період"

 

Порада для батьків "Як допомогти дитині? Способи зниження стресу"

 

Як підтримати підлітка під час війни?

 

Підлітки є особливо вразливими зараз, адже вони вже достатньо дорослі, аби розуміти все, що відбувається, та ще зовсім не мають досвіду, аби впоратися зі своїми емоціями та почуттями.

Якщо ваша дитина каже, що вона в порядку, це не завжди так. Важливо вчасно розпізнати ознаки стресу у своєї дитини, аби відреагувати на них, підтримати дитину та забезпечити її психологічний комфорт

Ознаки стресу різняться, залежно від віку.

Для підлітків характерними є такі:

соматичні (тілесні) реакції на критичні події, які проявляються у фізичних симптомах (біль у животі, головні болі, млявість тощо)

підвищена збудливість або навпаки – апатія

незібраність (розсіяність уваги), погіршення пам’яті, забудькуватість

намотування волосся на палець, кусання нігтів, покашлювання, тремтіння рук (так звані компульсивні прояви)

спроба віддалитися від батьків, уникнення спілкування, замкненість

поганий сон та кошмари, а від того сонливість у денний час та втрата сил

небезпечна для здоров’я та життя поведінка (наприклад, спроби запису у територіальну оборону; знецінювання спроб дорослих забезпечити безпеку, зокрема відмова евакуюватися, йти у сховище; прогулянки у небезпечних місцях тощо)

нехтування своїми звичними обов’язками

спалахи гніву, агресивна поведінка, зокрема щодо близьких дорослих

відмова від їжі

Як підтримати та надати дитині почуття безпеки і захищеності:

Говоріть і слухайте.

Знаходьте час, стишуйте себе та уважно слухайте розповіді дітей про те, що вони відчувають і думають. Роз’ясніть дітям відомі вам факти та надавайте їм правдиву інформацію (із врахуванням вікових особливостей) про ситуацію, в якій опинилася країна в цілому та ваша громада зокрема.

Дозвольте емоціям бути.

Розповідайте про свої почуття та нормалізуйте те, що відчуває дитина. Боятися, переживати, плакати – це нормально. Проте далі важливо стабілізуватися і відволіктися буденними справами настільки, наскільки це можливо.

Плануйте майбутнє.

Мрійте та плануйте разом, обговорюйте з підлітками, що ви зробите найпершим після встановлення миру. Такі роздуми та розмови наснажують і стабілізують.

Обіймайтеся.

Обіймайте свого підлітка та інших членів сім’ї не менше восьми разів на день. Тактильний контакт вкрай важливий в умовах невизначеності і стресу.

Подивіться разом улюблені фільми.

Це можна зробити навіть перебуваючи в укритті. Обирайте життєстверджуючі фільми, які дарують надію, обговорюйте побачене. Нагадуйте дитині, що після найтемнішої ночі настає ранок.

Читайте вголос.

Батьки читають малюкам, це заспокоює та нормалізує. Але підліткам у стресових ситуаціях теж важливо відчути себе захищеними. Спільне читання вголос дає такі відчуття. Читайте разом книжку, яку ви вже добре знаєте, або нову, до якої ніяк не доходили руки.

Хваліть і робіть акценти на досягненнях дитини. Відмічайте навіть незначні досягнення. Вселяйте підлітку віру у свої сили та пропонуйте підтримку.

Заохочуйте спілкування дитини з однолітками.

Для більшості підлітків спілкування з друзями є дуже важливим. Сприяйте такому спілкуванню, розкажіть дитині, як вона може підтримати друзів, яким важко впоратися з емоціями.

Долучайте підлітків до допомоги іншим.

Але робіть це за умов максимальної безпеки. Переважно підлітки хочуть і готові допомогами іншим людям у складних ситуаціях. Розкажіть дитині, як саме можна допомогти, підтримати інших, долучайтеся до допомоги разом з нею. Водночас поясніть дитині, що пріоритетом повинна бути її безпека.

Будьте уважними до змін у поведінці дитини.

Ви – незамінна людина в житті дитини. Ви забезпечуєте їй опору та даєте стишення. Ви пояснюєте та керуєте. Ви захищаєте і забезпечуєте безпеку. Бути такою людиною можливо лише за умови власного стишення, бо лише стабілізувавши свій стан, ви можете стабілізувати свою дитину.